СУЧАСНИЙ УРОК ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Типи уроків іноземної мови
Керівнику необхідно знати, що загальноприйня­тим у методиці викладання іноземної мови є поділ уроків на два основних типи: мовні уроки і мовні комбіновані уроки.
1-й тип. Сам термін "мовний урок" вказує на те, що мета і зміст такого уроку спрямовані на форму­вання в учнів мовних умінь і навичок. Мовний урок — це фактично урок мовних вправ. Ці вправи мо­жуть бути призначені для навчання висловлювати­ся або ставити питання і відповідати на них; вони можуть застосовуватися тільки для навчання читан­ня або для навчання одночасно і читання і усного мовлення.
2-й тип. На комбінованих уроках діяльність учнів спрямована на розвиток умінь і навичок користування мовним матеріалом. На таких уроках здійснюються: ознайомлення з новим матеріалом і способами ви­конання дій з ним; мовна практика (в аудіюванні, говорінні, читанні) на основі мовного матеріалу.
Будова уроку
Планувати урок необхідно як досвідченому вчи­телю, так і початківцю, оскільки добре спланований урок завжди передбачає різноманітні форми роботи. На уроці виконується та робота; яку не можна або нераціонально задавати додому. Тому усним формам роботи на уроці завжди треба віддавати перевагу. Пер­шим етапом планування є визначення теми, яка по­в'язується з усною розмовною темою і відбиває змістовний бік мовлення. Основним є визначення практичної мети уроку, яка повинна бути конкрет­ною. Приклади правильно сформульованої мети: "Навчити учнів розуміти і вживати в усному мовленні слова...", "Навчити учнів описувати класну кімнату, використовуючи вислови..., "Навчити учнів здобу­вати інформацію з тексту.... Визначаються також ви­ховна і загальноосвітня мета.
Навчання іноземної мови поділяється на 3 етапи: початковий (1—4-і класи); середній (5—8-і класи); старший (9—11-і класи). Урок іноземної мови має творчий характер.
Урок на початковому етапі навчання
На цьому етапі навчання вчитель дотримується принципу усного випередження, що передбачає за­своєння мовного матеріалу спочатку усно, а потім у читанні й письмі.
Урок на цьому етапі включає такі компоненти:
Організаційна частина. Вона має комунікатив­не навантаження, але не повинна бути стандартною протягом ряду уроків (рапорт чергового, бесіда про погоду тощо).
Фонетична зарядка: хорове повторення за вчи­телем віршів, пісень, лічилок, іноді фонетична ро­бота зі словами й висловами, що опрацьовуються на уроці.
Введення нових слів і мовного зразка.
Закріплення раніше поданого і нового мовно­го матеріалу за допомогою вправ на формування на­вичок
Розвиток умінь:
я) вправи з розвитку усного мовлення на основі реальних^ умовних або створених за допомогою кар­тин, малюнків, фотографій ситуацій;
б) читання, в основному вголос, з метою формування техніки озвучення. Для цього застосовуються побудовані на відомому матеріалі тексти. Переваж­ними формами роботи є хорове та індивідуально-ма­сове читання й прослуховування аудіозаписів з розгорнутою книгою;
в) аудіювання, здебільшого у формі вправ на ви­
конання розпоряджень вчителя. Учням пропонують
короткі фабульні тексти з простою композицією,
описи відомих предметів і явищ;
г) письмо: учні опановують техніку письма іно­земною мовою; навички письма формуються шля­хом переписування з певним мовним завданням,
складання речень із заданих слів, запитань, опису си­туацій, відповідей на запитання. Часто під час анал­ізу уроку, постає питання щодо того, чи всі види мов­ної діяльності повинні використовуватися на кожному уроці. Дане питання вирішується, виходячи з мети: уроку і шляхів її реалізації.
Домашнє завдання. Крім письмових вправ, як домашнє завдання можна іноді давати тексти для читання, в яких учні не роблять фонетичних поми­лок (домашнє завдання повинно займати не більше ніж 20 хвилин робочого часу).
Підсумок уроку. Вчитель вказує на досягнення мети, оцінює роботу учнів на уроці, рефлексія.Урок на середньому і старшому етапах навчання
У 5—8-х класах у навчанні усного мовлення чітко диференціюється монологічне й діалогічне мовлен­ня. Перевага надається вправам комунікативного ха­рактеру. На усне мовлення на уроці відводиться майже половина часу.
Збільшується обсяг читання. Ширше пропонують­ся інформативні тексти з настановою на самостійне читання мовчки. Значно збільшується питома вага домашнього читання з орієнтацією на здобуття інформації. Учні користуються іноземно-українсь­ким словником. Таким чином формуються навички самостійної роботи з текстом.
У 9—11 -х класах схема уроку може бути такою:
Організаційна частина.
Усне тренування, яке передбачає:

повторення усної теми за попередні класи з пе­ренесенням її на життя учнів;
аудіювання на матеріалах адаптованих і скоро-
чених текстів з художньої і науково-популярної літе­ратури;
— мовну зарядку на основі нового мовного мате­ріалу із запланованого для читання тексту (застосу­вання усіх цих видів тренування на кожному уроці не є обов'язковим).
Читання: з метою отримання основної інфор­мації (без допомоги словника); з метою отримання повної інформації (за допомогою словника).
Читанню на окремих уроках у старших класах може передувати пояснення граматичного матеріа­лу, який закріплюється за допомогою кількох усних вправ, а відтак засвоюється у текстах.
5. Домашнє завдання, підсумок уроку, рефлексія.
Особливість уроку іноземної мови полягає в тому,
що повторення і контроль не виділяються, як спец­іальні етапи: вони вплітаються в урок постійно. За такого підходу володіння засвоєним матеріалом буде вдосконалюватися, оскільки він включається в нові ситуації, в інший контекст.
ПАМ'ЯТКА З ПЕРЕВІРКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
На допомогу керівникам шкіл
1. Ведення шкільної документації:
журнали — записи ведуться українською мовою;
оцінювання комплексне, тематичне;
у змісті уроку вказуються тема/підтема, що
робить вчитель на уроці;
домашнє завдання — конкретне; зошити — якщо більше ніж дві години іноземної мови
на тиждень, ведуться 2 зошити;
робота над помилками;
зошити для контрольних робіт; календарні плани — узгоджені із програмою;
заповнюються українською мовою;
погоджені із заступником директора;
на першій сторінці вказуються вимоги щодо
володіння навичками (письма, говоріння,
читання, аудіювання) в кожному класі;'
список використаної літератури;
диференціація під час планування.
2. Уроки — узгоджені із програмою, календарним, по-
урочним планами;
обсяг мовлення вчителя зменшується у
старших класах;
місце уроку в календарному плані;
самокорекція помилок учнями;
використання дошки на уроці;
використання наочності, ТЗН;
релаксація.

Тематичне  планування:
І. Науково-методична робота — план роботи методичного об'єднання;
4 засідання метод об'єднання на рік; на порядок денний кожного засідання ви­носяться 4-5 питань;
графік демонстраційних уроків, взаємовід-відування: наставництво;
створення портфоліо — інформаційної пап­ки з досліджуваної теми; матеріали з досвіду роботи (методичні ре­комендації).
4. Атестаційні матеріали — оформлення папок; відо-
мості про демонстраційні уроки та позакласні заходи; практична спрямованість, на­приклад, тексти для прослуховування, тек­сти та завдання для домашнього читання, граматичні тести для певного рівня, з пев­ної теми; матеріали з досвіду роботи; реко­мендації.
5. Позакласна робота — програми обміну з країнами,
мова яких вивчається; гуртки/ факультативи; предметні тижні.
6. Тематичні атестації — папка з текстами тематич-
них атестацій трьох рівнів складності; графік тематичних атестацій розміщений на стенді в кабінеті.


№ Уроку
дата Сфери
(тематика
спілкуван
ня) Мовленнєва компетенція Мовна компетенція Соціокультурна/
соціолінгвістична
компетенція Домашнє завдання  


Аудіювання Читання Говоріння Письмо Лексика Граматика Фонетика


Навчальні програми
У 2008/2009 н. p., як і в попередні роки, іноземна мова буде вивчатися за кількома навчальними програмами, а саме:     «Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 8—11 класи».— Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах».— 2006 p.;
«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови. 8—11 класи».— Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах».— 2006 p.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10—11 класи».— К.: «Нав­чальна книга», 2004 p.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2—12 класи».— К.—Ірпінь: «Перун», 2005 p.; •: «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іно­земна мова. 5—12 класи».— К.—Ірпінь: «Перун», 2005 p.; г «Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іно­земної мови. 1 — 12 класи».— Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах».— 2005 р.
Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а ли­ше вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів
У 2008—2009 н. р. робочі навчальні плани для загальноосвіт­ніх навчальних закладів у структурі 11-річної школи для: f 9-х класів — складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02 — 2004/05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додатки 3, 4);
JO—JJ-x класів — складаються за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвіт­ніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;
9— 11-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов — складаються за Типовими навчальними плана­ми спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими на­казом МОН України від 16.07.2001 р. № 5J6 (додатки 1, 2);
*'■ 9—11-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів — склада­ються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх нав­чальних закладів на 2001/02—2004/05 навчальні роки, затвердже­ними наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342 (додаток 7). Робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закла­дів у структурі 12-річної школи для:
6 1—4-х класів — складаються за Типовими навчальними пла­нами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11. 2005 р. № 682;
5—8-х класів — складаються за Типовими навчальними плана­ми загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвер­дженими наказом МОН України від 23.02. 2004 р. № 132, зі змі­нами, внесеними наказом МОН України від 07.05. 2007 р. № 357 (додатки 1—4);
1—8-х класів — складаються за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН Ук­раїни від 13.03. 2006 р. № 182;
5—8-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих- предметів — склала-

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов
На сьогодні внесено певні зміни до критеріїв навчальних до­сягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України № 371 від 05.05.2008), а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання пись­ма, оскільки формат завдань з іноземних мов має компетентнісний характер і тією чи іншою мірою охоплює всі компоненти ко­мунікативної компетенції в якості об'єктів контролю.
Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання, обсяг висловлювань монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і грама­тична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідом­лення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лек­сична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямова­но на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мов­лення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематич­ний бал. Під час виставлення тематичного балу результати пере­вірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяль­ності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:
з першого року навчання (2 клас) — 2 зошити, один з яких може бути на друкованій основі;
для виконання тематичних, підсумкових, контрольних робіт окремі зошити не заводяться.
При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (2—4кла­си) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу і т. д. Зошити, у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
У 5—9-х класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
У 10— 11-х класах у зошитах перевіряються найбільш значущі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз в місяць переві­рялись роботи всіх учнів.
Словники перевіряються один раз у семестр. Учитель виправ­ляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.
Усі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог: '
писати акуратно та розбірливо;
записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зо­шитах з іноземних мов записується так, як це прийнято у країні, мова якої вивчається. Після дати необхідно вказати, де виконуєть­ся робота (класна чи домашня);
вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.
Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р.
№ 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу
клас ділиться на групи з 8—10 учнів у кожній (не більше 3 груп);
при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається
як предмет ділиться на 2 групи.
Структура уроку IM


Частини уроку Компоненти уроку Постійні компоненти Змінні компоненти  
I Початок уроку  
Організаційний момент +  
Мовленнєва/ фонетична зарядка +  
II Основна частина уроку  
Подача нового матеріалу +  
Тренування в мовленні +  
Практика в мовленні +  
Систематизація вивченого +  
Контроль навичок та вмінь: +  
- поточний
- тематичний, підсумковий +  
III Заключна частина уроку  
Повідомлення домашнього завдання +  
Підбиття підсумків уроку +
Структура сучасного уроку іноземної мови
5-7хв.
1. Введення в мовне середовище (Warmer).
10хв.
2. Введення нового матеріалу (Presentation).
3. Формування умінь та навичок
(Practice)
а) діяльність учнів під контролем вчителя
б) самостійна діяльність учнів.
4. Підсумки уроку.
Мета відвідування Початковий етап навчання
Формування фонетичних навичок учнів.
Ефективні методи оволодіння лексичним аспектом мовлення.
Масовий контроль при оволодінні лексичним матеріалом.
Формування граматичних знань, навичок і умінь на основі структурно-функціонального підходу за допомогою методу моделювання.
Навчання читання, як одному із видів мовної діяльності.
Індивідуальна робота з учнями під час формування фонетичних та граматичних умінь та навичок.
Використання ігор в навчанні усному мовленню.
Навчання аудіюванню як виду мовної діяльності /5-7 кл./.
Формування механізму сприймання і продовження висловлювань.

Розвиток умінь читання про себе з беспосереднім розумінням.
Розвиток   умінь   читання   вголос   з   додержанням   нормативної вимови /5-6 кл./.
Домашнє читання і контроль розуміння  прочитаного вдома. /5 кл. II півріччя - 7 кл./.
Використання різних режимів роботи з метою формування умінь діалогічного мислення.
Схема поглибленого аналізу уроку
I. Цілеспрямованість уроку.
Визначити практичну, виховну, розвиваючу загальноосвітню цілі уроку.
Встановити відповідальність цілей уроку його місцю в ситуативно-тематичному циклі, типу уроку та етапу навчання.
II. Структура та зміст уроку.
Назвати етапи уроку.
Співвіднести їх послідовність і розподіл в участі поставленому цілями та віковими особливостями учнями і конкретними умовами навчання.
3. Дати детальну характеристику зафіксованим етапам уроку.
А. Початок уроку:
визначити форми проведення уроку та оцінити мотиваційний потенціал, відповідність віковим особливостям і рівню мовної підготовки учнів;
сформулювати навчальні завдання початку уроку та визначити їх зв’язок з  цільовою установкою уроку;
встановити відповідність використаних прийомів поставленим цілям;
оцінити ефективність використаних засобів навчання;
характеризувати мовленнєву поведінку вчителя.
Б. Основна частина уроку (з урахуванням наявності конкретних ланок уроку):
а) подача нового мовного матеріалу:
визначити адекватність прийомів навчання етапам формування мовленнєвих навичок, труднощам засвоєння даного матеріалу і рівню підготовки учня;
оцінити рівень вмотивованості мовленнєвої спрямованості подачі мовного матеріалу, забезпечення мовленнєвої та розумової активності учнів;
назвати використані прийоми поточного контролю та оцінити їх адекватність поставленим цілям;
визначити виховний, освітній, розвиваючий потенціал використаних прийомів та їх відповідність віковим особливостям учнів;
оцінити мовленнєву поведінку вчителя;
б) активізація дій учнів у використанні мовного матеріалу:
встановити відповідність мовленнєвих одиниць та послідовних вправ етапам формування мовленнєвих навичок;
визначити співвідношення не комунікативних і умовно-комунікативних вправ та оцінити його раціональність з урахуванням труднощів засвоєння мовного матеріалу;
оцінити рівень вмотивованості та мовленнєвої спрямованості тренування;
визначити прийоми активізації роботи всіх учнів та оцінити ефективність прийому з урахуванням вікових особливостей учнів;
встановити зв’язок урочного тренування з використанням домашнього завдання, оцінити ефективність форм його перевірки;
назвати використанні допоміжні засоби навчання, оцінити ефективність та відповідність віковим особливостям учнів і рівню їх підготовки;
визначити прийоми поточного контролю та оцінити їх адекватність поставленим завданням;
визначити виховний, розвиваючий, освітній потенціал прийомів навчання;
оцінити мовленнєву поведінку вчителя;
в) практика учнів у спілкуванні:
оцінити рівень вмотивованості та ситуативної забезпеченості іншомовного спілкування учнів;
визначити відповідність методичних прийомів етапам розвитку мовленнєвих умінь;
назвати прийоми активізації роботи всіх учнів;
визначити адекватність прийомів контролю його объектам;
встановити зв’язок урочної роботи з виконаним домашнім завданням та оцінити ефективність форм його перевірки;
визначити виховний, розвиваючий, освітній потенціал використаних прийомів навчання;
- оцінити мовленнєву поведінку вчителя.
В. Завершення уроку:
оцінити своєчасність і чіткість пояснення домашнього завдання, його підготовленість проведеним уроком і мотивуючий потенціал;
визначити забезпеченість усвідомлення учнями досягнутого рівня практичного володіння мовою;
оцінити об'єктивність виставлених оцінок і їх мотиваційний і виховний потенціал.
III. Результативність уроку.
Визначити ступінь успішності виконання плану уроку.
Встановити відповідність досягнутого на уроці рівня сформованості мовленнєвих навичок та умінь поставленим цілям.
IV. Рекомендації щодо удосконалення уроку.
Залежно від результатів уроку сформулюйте конкретні поради щодо: поліпшення вибору методичних прийомів навчання: забезпечення   вмотивованості   і   мовленнєвої   спрямованості вправ;
удосконалення організаційних форм уроку; раціональність використання допоміжних засобів навчання; поліпшення мовленнєвої поведінки вчителя.